Am intrat in AIESEC in primul an de facultate (a doua facultate) fiind intrigat de tagline-ul “The international platform for young people to discover and develop their full potential” si desigur si datorita indemnelor venite din partea unei foste colege de liceu careia ii voi fi mereu recunoscator.

Au fost training-uri, teambuilding-uri, conferinte, responsabilitati, intalniri de mentorship, prietenii, intalniri de project management (tinute seara tarziu cand altii erau prin cluburi) si sa nu uitam multa multa distractie.

Acum totul (sau nu chiar totul) se sfarseste printr-o conferinta, un cocktail party (cel mai bine organizat de pana acum) cu dress-code (doar vorbim de AIESEC, nu?) si cateva diplome care atesta implicarea “fostilor membri” si consolideaza promisiunea lor de a face mereu parte din grupul celor care vor sustine organizatia pe viitor.

Ne raman amintirile si toate cele invatate in AIESEC in timp ce privim spre viitorul nostru, indiferent de ce inseamna asta.   Eu unul, la fel ca multi alti alumni AIESEC ma voi orienta spre JCI. Un loc unde sper sa descopar in continuare lucruri noi si sa ma simt cel putin la fel de bine.

Work hard! Party harder!!!

training-uri MTC

MTC (Moldova Training Conference) este a șasea conferință organizată de AIESEC Chișinău în 2009.

La acest eveniment membrii primului MC(2008): Iulia Sajina, Ana Simon, Nicu Apostu, Shuric, Mihai Caciu, Pavel Moraru, Mihai Stipanov, Olga Bodean, Dumitru Lupanciuc, au devenit Alumni. Iar Olga Cegorean(LC VP X), Cristina Lisii(TM, TL) și Cristina Bereghici(LC VP, AIESEC Bălți) au fost desemnate cele mai active din anul curent, evidențiându-se prin perseverență, curaj și ambiție.Felicitările!

AIESEC

În cadrul acestui eveniment delegații au petrecut cinci zile într-un mediu de învățare active, și au avut posibilitatea să facă simulări de bord sau comitete organizatorice; în același timp ei au interacțioanat cu persoane din exterior. Fiind o conferință internațională, MTC-ul a adus mai mulți @-eri din Polonia, România și Anglia, aceștea au asigurat unicitatea evenimentului. Nu putem să nu-l menționăm pe charul – Adi Rusu din România, care a adus buna dispoziție pe parcursul sesiunilor. În plus charul de la LTS II Dan Schipor, a revenit plin de energie și a ținut un training pentru delegați.

Bravo celor care s-au implicat activ în organizarea MTC-ului și anume OC-ului, care pe parcursul a patru luni a lucrat asiduu și a ajuns la un rezultat uimitor.

Here is a very funny version of the song by Baz Luhrmann re-written with AIESEC content.

Ladies and gentlemen of AIESEC, “Go on eXchange”

If I could offer you only one tip for the future, “eXchange” would be it.

The long-term benefits of eXchange have been proved by companies, where’s the rest of my advice has no basis more reliable than my own AIESEC experience.
I will dispense this advice NOW!

Enjoy the power and beauty of your Team.
Take that in your mind.
You will not understand the power and beauty of your Team until they’ve faded.

But trust me, in 20 years,when you’ll look back at photos of your team buildings and recall in a way you can’t grasp now how much possibility layed before you and how fabulous your work really looked.
You Achieved more than you imagine.

Don’t worry about the future.
Or worry, but know that worrying is as effective as trying to create a conference with a 2 days notice.

The real troubles in your career are going to be things that never crossed your worried mind, like that function in Excel you never needed before or a way to see your emails in the middle of no where
Do one thing every day that scares you.

Create a Roll-Call
Don’t be reckless with other people’s dances.
Don’t put up with people who are reckless with your randomness

Work
Don’t waste your time on jealousy of others results.
Sometimes you’re ahead, sometimes you’re behind.
The race is long and, in the end, you just need to learn.

Remember sugar cubes you receive.
And listen to the feedback you get,
If you succeed on applying it, you’ll grow.
Keep your old badges.
Throw away your old and confusing post-its.

Risk
Don’t feel guilty if you don’t know what you want to do with your life.
The most interesting LCP’s I knew didn’t knew what they wanted to with their LC’s
Almost every MCP that I know didn’t knew they wanted to be MCP some day

Do plenty BOAT races.
But be kind to your knees.
You’ll miss them in a 8 days conference.

Maybe you’ll raise TN’s, maybe you won’t.
Maybe you’ll have lots of trainees, maybe you won’t.
Maybe you’ll go abroad.

Maybe you’ll dance the tunak-tunak at an international conference.
Whatever you do, don’t congratulate yourself too much, or berate yourself either.
Your choices are half chance.
So are everybody else’s.

Enjoy the experience.
In every way you can.
I know that some people go further.
But it’s only yours and no one will live it for you.

Dance
Even if you have never done it before
Follow someone’s the directions, even if you don’t know them.
Do not go to bed before everyone.
You’ll only miss the party in the morning.

Get your parents involved.
You never know when they’ll be the main sponsors of your trips.

Be nice to your members.
They’re your best link to your LC and the people most likely to stick in your teams in the future.
Understand that people come and go, but some precious few should stay.
They’ll work hard, bridge the gaps, understand the philosophy and lifestyle of the organization, because the older you get, the more you need the people that you met when you entered.

Work in E.R. once, but stop before it makes you hard.
Work in T.M. once, but stop before it makes you soft.

Travel
Accept certain inalienable truths:
International meetings are the best
Even if trainings are not that great.
Even if things are expensive,
You will have fun
And when two weeks pass, you’ll fantasize that when you were there, the price for beer was reasonable, roll-calls were crazy, and members respected their facis.

Respect your leaders.
Don’t expect anyone else to support you.
Maybe you’ll have lots of materials.
Maybe you’ll have a wealthy LC.
But you never know when either one might fail you.

Don’t mess too much with your processes or by the end of term you wont reach anything.
Be careful whose advice you buy, but look for people that supply it.

Advice is a form of nostalgia.
Dispensing it is a way of fishing the materials from your computer, writing it in a new template, correcting the places where you can sill read “SN” and giving it to someone that will use them better than you.

But trust me on the “eXchange”.

By Luis Magalhães

I found this on the AIESEC Victoria's note who found it on MC Bahrain blog who found this from a note on facebook written by a Luis from Portugal. So Mr. Luis Magalhães thank you for writing this entertaining song.

Thank you Luis from Portugal for this wonderful note!

Between 25 and 29th of November AIESEC in Romania is organizing the biggest Romania Youth Leadership Forum.

The conference has 3 modules : Training Seminars, Leadership Seminars, and Cultural Preparation Seminar.

There are 500 delegates from 13th University centers of Romania.

If you will watch live the RYLF you will understand:

• what is AIESEC
• You will understand what means “personal development” in AIESEC
• you will be trained by famous trainers and companies for free, being at home
• you will find out more about opportunities you have in AIESEC

When there is coffee break the streaming is on pause .

It’s been a little bit more than 7 months since I’m in Incredible India. It seems the time stopped there, in April, when I left, exactly one week before Easter and it is waiting for me to come back home, one year later, in the same period, but this time, to spend the holidays at home with my mom and family. It must be because at home we use to measure the time on seasons, and here there is no season, it is like a continuous summer that sometimes it is a rainy summer. On the other hand I’m looking back and it doesn’t seem to be yesterday the day when I land in India. It was a long time ago. Such a long time that I cannot believe it ran so fast. I came here with a lot of plans and enthusiasm. The plans still there, the enthusiasm changed…

When one goes in an AIESEC internship, ICPS (InterCultural Preparation Seminar) prepares you to adjust to other cultures, how to handle it in your firsts days, how to beat stereotypes, how to be a good ambassador of your country, but what they never tell you is that an internship is more than a cultural and work experience.

I never tough an internship can be such a strong experience. I came to India to challenge myself. For me India has been like a war, a mental war with my own person which, if I win it will be the great experience of my life, otherwise the worse one. I imagined it is about contrive live with ants, flies and other insects, or with the corrupt and slow system. I though it will be about dealing with the heat and illnesses. I supposed it will be about managing to travel in the crowd. But all this fears were just the small part of the war.

Everything that happens here is stronger, it affects you more, and one is more sensitive here because is completely out of his comfort zone; therefore the relationships one ties in this incredible country are more powerful. Surviving India is more than insects, crowd, system, misery; it is more about making friends for ever and after having the strength to let them go to follow their own path somewhere in the world, the world to which they belong to.

From home it seems so easy… so natural to leave and go back home at the end of your internship, but when I am here, I use to cry for every friend is leaving; I use to hate Chhatrapati Shivaji International Airport because I’m leaving my friends there. But after a while one learns to say: “See you sometime, somewhere in the world”, wipe off the tiers and go on stronger! Reopen your heart to make new friends, friends that you will leave one day..

I already got beyond the half of my internship. My time to leave India is coming fast – almost 4 more months. It is a very strange feeling; before you have 6 months out of 12 here, you count the months and it’s seems to be a looooong way to go; after you start discounting them, or you just forget to count them.

During 6 months I supposed it is very easy to leave; the worst part is to stay. Now, after 7 months in I which I visited everything I wanted to, in which I enjoyed Indian culture as I never imagine I will do it, in which I laugh as I never did it in my life (and watch out, I’m laughing a lot), in which I passed from agony to ecstasy, from anger to happiness, from disgust to fascination, when I’m about heading to my last trip in India, I know surviving India is not about don’t getting too frustrated and wanting to book the first fly back home; it is about enjoying every moment, learning and valuing everything you have in such a way than when you will be going home you will can share your experience adding value to whatever you do.

Hitler

Se cred toți lideri, dar cine poate fi numit de fapt așa?

Mai întâi de toate ce calități trebuie să aibă un lider

stres-management(în situații dificile el ar trebui să poată lua decizii rapide și eficiente),

time-management,(un lider care nu știe să-și planifice timpul, astfel încât să reușească mai multe, nu e nici pe departe un lider)

abilități de comunicare(lucrul cu oamenii e cel mai greu spun unii, dar cel mai interesant, iar în dependență de comunicarea noastră- bâlbâieli, siguranță sau indiferență; ne câștigăm respectul și autoritatea în fața celorlalți),

viziune(e foarte important ca înainte de a începe un lucru să avem o clară viziune asupra acestuia- să știm încotro ne îndreptăm, că să știm care cale s-o alegem);

ambiție(chiar dacă ai o mulțime de idei bune, o echipă profesionistă, să știi că fără ambiția de a merge înainte, de a trece peste toate obstacolele nu-ți vei atinge scopul),

după mine principala calitate pe care trebuie s-o aibă un lider adevărat este integritatea. Toate acțiunile noastre trebuie să se bazeze pe anumite principii, pe anumite valori, peste acestea nu calci, altfel nu exiști ca personalitate.

Nu uitați că un lider fără o echipă pe care s-o dezvolte în permanență și o conduce – decade.

Succese mari în a deveni lideri

I come from Macedonia small country with 2 milion people, so imagine me in Lviv where live more than 2 milion people…….lost in fairy tail called Lviv.

I have really interesting situtaions during my traveling to get to Lviv Ukraine…..In this contex I need to say that I heart lots of stories from my friends everything what could happend to me in the train.But, I wasnt afraid.I left Skopje (the capital city in Republic of Macedonia) with great thoughts and exitment that I am going to Lviv Ukraine.

And what happend to me in the trains?

I met great people from Belgrade while my travelilng to Belgrade……Eventhought I missed the train that goes directly from Belgrade to Lviv I didnt miss the train that goes to Budapest. In that train I met guys from Australia and Argentina, so I was happy to spent one day in train knowing people, talking talking laughing sharing stories of my life with them.

I have to give money to driver in the train to let me in the train that goes to Lviv from Budapest (that train that I missed in Belgrade) because the people that are working in Skopje on the train station didnt reserve for me reservation place in that train in which I had to be…

People in Budapest didnt know English and it was hard to understand what they said to me no pljaca hehe, I had to buy something in COP but what is COP hehe.

I was lucky and have person from Aiesec to pick me up at the train station……..We have no electrisity and hot water the first week. The most important thing that I was positive and keep smiling eventhough we have that kind of problems. I want to say that everything could happend to you durring your internship but always you have to look at the bright side of life…..Everything that happend to me was one experience more in my live…

I lived and worked with great people,Martin from Poland,Paul from Romania, Evelyn from Mexico and Shan from China.We were so different, different attitues, different habits.I started to know me better what kind of person I am, know more about myself my feelings, nottising the differences in comparation with them.

I worked with children on different topics Leader and Leadership, Global warming, Team how to deal with team, Hiv Aids. I gave to them all my positive energy all my knowledge how to became leader, to recognize leader in themselves and in the same time learned from them. The children were so honest didnt hide their emotions, and they enjoyed with us during the country presentations, topic presentations and games that we played.

I really liked the Ukrainan food.Its different from Macedonian food but I get used to it and I was enjoying eating it.The food was so delicious especially borch the soup that I tried in Pozatahata and Vareniki that we usually ate in Kriivka in combination with Lvivsko Pivo. Also Paul and Shan coocked in our flat so I tryed Romanian food and Chinese as well. I used to eat food with cili inside, cili brought Evelyin from Mexico.

I wished to be there now one more time with Martin Shan Paul and Evelyin.

I was traveling a lot in Lviv the places near Lviv than Kiev Odesa and I met so many people from all over the world, interns from Germany Indonesia, Brazil, Uk, Japan, Turkey, Slovenia ect.

In the and I have to share with you that I am really really happy that I was in Ukraine and spent great time there….

The world is so small when you have friends everywhere…..

This internship was great experience for me, but for you I have to say that AIESEC exchange you have to expire by yourself.

Thanks a lot Aiesec Lviv you are my friends and took great part of my life…….Thanks for everything and hope to see you in my country Macedonia.

Hugs love you

Maja Gjorgjevska

Skopje, Makedonija

Change Agent

By Halima Murunga

Africa the land of contrasts, where hunger bequeaths the poor and obesity plagues the rich.

Gone are the days of the revolutionary youth who fought for change, in with the youth who only listens passively to the problems of the community, caring only for themselves not for their neighbor. ‘That’s their problem.’

We live in the age of materialism, shielded from any thought of poverty, war, and hunger. The screen being the only window into the other side of the income divide.

Concerned with new gadgets, fashion and hedonism, not concerned that most of us are denied the necessities of life, food, shelter and clothing.

We live in the age of information, the internet, mobiles and social networking not aware the people around us are denied information because of their income and status in society.

Healthcare for the rich is a necessity, the poor man life is expendable, just a statistic.

The politician only shouts for change, preaches integrity, yet his fodder is the public treasury.

Over 60% of our population languishes in poverty. Deny a man his rights and one day he will fight back in anger. Election violence was not just political outburst, but an outcry for change in society.

2012 awaits. Are you going to change the imbalance our society or sit in your house as you watch your country burn.

Be the change and lets not keep this continent God’s blind spot.

Los emprendedores de “Touchit!” y “Wazoo Technologies” comparten las claves para iniciar un emprendimiento en Uruguay de manera exitosa.

Título: Emprender antes de los 30
Cuando: 20.11.2009, 9 a.m.
Dónde: Uruguay Fomenta, Sala de Actos, Rincón 518
Categoría: Actividades Montevideo

Confirmar asistencia al mail inscripciones@aiesec.org.uy

Sobre la charla

La charla está enfocada en los jóvenes de nuestro país que tienen actitud emprendedora y no saben cómo dar su primer paso o cómo lidiar con las dificultades que existen en Uruguay. El Objetivo de esta charla es que todos los asistentes salgan cargados de energías, herramientas y que conozcan organizaciones a las que pueden pedir apoyo para llevar acabo su propio emprendimiento.
Más información en www.semanaemprendedora.net.uy

Touchit!, es un sistema innovador de menú electrónico que enriquece la experiencia, el entretenimiento y la información de sus usuarios, fomentando las ventajas del self-service (auto servicio) a través de pantallas touch screen.

Más información en www.touchitonline.com

Wazoo Technologies es una empresa de tecnología enfocada en crear soluciones innovadoras y de alto impacto, como proyectos y emprendimientos relacionados al “diseño y desarrollo web”.

Sus productos y servicios tienen enfoque global y  proponen la creación de valor a través de la experiencia, la creatividad, los conocimientos y la pro-actividad.

Más información en www.wazootech.com

Sobre la Semana

“La Semana Emprendedora Global” es una iniciativa que se llevó a cabo por primera vez el año pasado, reuniendo a millones de emprendedores alrededor del mundo para formar parte de un movimiento que genera ideas y propone nuevas y mejores formas de hacer. Más de 100 países realizaron actividades, se sumaron alrededor de 9 mil organizaciones, participaron alrededor de  3 millones de personas y hubo 1 billón de personas alcanzadas a través de sitios Web y medios de comunicación.

Este año, del 16 al 22 de noviembre, la “Semana Emprendedora Global” busca nuevamente reunir personas y organizaciones a través de actividades diseñadas para ayudarlos a explorar su potencial como emprendedores. En Uruguay son más de 45 las organizaciones que se vuelven a sumar con un objetivo común: promover la innovación, el emprendedurismo, la imaginación y la creatividad para inspirar jóvenes emprendedores, estudiantes, empresarios y empleados a que piensen en grande y conviertan sus ideas en realidad.

El modelo de la Semana Emprendedora Global está basado en una coalición de miles de organizaciones que multiplicarán esta iniciativa a través del mundo. Esta es una gran oportunidad para demostrar cómo también en el Uruguay existe un gran número de organizaciones dispuestas a ayudar a los emprendedores.

Sobre AIESEC

AIESEC es la red global de jóvenes universitarios y recién graduados más grande del mundo. Presente en más de 107 países, 1.700 universidades y con más de 35.000 miembros, AIESEC es la plataforma para que los jóvenes desarrollen su potencial de liderazgo y cuyo fin es impactar positivamente en la sociedad.

En alianza con organizaciones e instituciones de educación superior, AIESEC cuenta con más de 61 años de experiencia promoviendo el desarrollo y aprendizaje de estudiantes universitarios de alto potencial como líderes a escala mundial, responsables socialmente y con perspectiva global.

Más información en www.aiesec.org/Uruguay

Ніколи не страждала імпульсивними рішеннями, виваженість в останньому ще нікому не нашкодила. Проте поїхати на стажування було саме необдуманою дією, просто захотілось і все. І як згодом виявилось, мені ні разу не довелось пошкодувати про це.

Заповниш анкету на сайті AIESECу у Львові, я навіть приблизно не уявляла своєї майбутньої пригоди. Отже далі за схемою інтерв’ю – контракт – реєстрація на myaiesec.net і пошук стажування… Загалом я відправила приблизно 50 листів , на деякі з них мені відповіли на деякі – ні. Що тут скажеш – природній відбір, але тоді мене це дуже засмучувало. Тиждень за тижнем надія на щось дійсно класне танула, проте я точно помилялась.

Одним суботнім ранком до мене подзвонив айсекер і сказав, що для мене є чудове стажування в Туреччину, місце в проекті останнє, тому думати треба швидко, на все про все мені дали 2 години для роздумів. На практиці зазвичай так не відбувається , в моєму ж варіанті було саме так, але нагадую – ніякого жалю я не відчуваю, адже все було просто чудово!

Я переглянула інфу про проект і буклет про місто, у якому проходитиме стажування. І ось сталось моє спонтанне рішення , менше ніж за 20 хвилин я погодилась . Залишилась дрібниця – пройти інтерв’ю у керівника проекту, тобто у турка. Як же я хвилювалась, ну звідки мені знати , що у них там в голові? Іншу культура та менталітет… Все пройшло добре..

Sweat word „matched” гріло душу і здавалось можна розслабитись , але інші проблеми налетіли, тепер треба було вирішити купу невідкладних питань: як туди добратись? Що там з візою ? та ін. І тут мені пощастило вдруге , в створеній групі на гугл для учасників проекту я знайшла ще одну дівчинку з України. Ми поспілкувались , а оскільки її взяли в проект раніше , всі вище згадані аспекти, вона уже знала і поділилась зі мною.

От , в чому я переконалась : Туреччина – дуже хороше місце для стажування. По-перше дуже легко відкрити візу, а точніше її відкривають прямо в аеропорту, ніякої тобі паперової тяганини. Літаки туди літають завжди , по нормальній ціні і без пересадок, летіти ж лише 2 години.

Гаразд досить про технічні аспекти , з ними не складно справитись . По приїзді на місце …ех стільки емоцій, а найперше вразила краса міста , а друге – люди. Стільки справді доброзичливих посмішок. О! І Нарешті я побачила того , хто мене змечив. Після інтерв’ю по скайпу у мене склалось певне враження про нього, яке ж помилкове воно було. Він виявився класним другом!

Перший робочий день теж мабуть уже не забути. Головною моєю роботою було розповідати про Україну у лінгвістичних школах учням, а також розвивати їх англійську. У тому класі було лише три учні :двоє підлітків та один чоловік років 50. Як же горіли їхні очі! Їм було так цікаво, адже це був їх перший досвід спілкування з іноземцями та й ще й англійською.

Крім роботи було вдосталь часу на різні веселощі. Майже кожних вихідних ми їздили у різні міста, ці тури влаштовувались локальними комітетами по всій країні. З кожної такої поїздки я привозила купу фоток та сувенірів ,а найголовніше багато нових знайомств. Без сумніву у мене тепер є друзі з усіх куточків світу. А ще для кожного стажера влаштовувалась welcome party, city tour , good bye party. Сумувати там не доводилось.

І на останок хочу сказати, що поїхати на стажування це – безпечна авантюра. А що найголовніше : у тебе з’являється унікальна можливість спробувати себе і пережити неповторний досвід життя у іншій країні, культурі. Найбільше я вдячна за ті контакти, які я побудувала в Туреччині, цих людей сподіваюсь, мені ніколи не забути. О! і ще культурний шок існує, проте він не такий страшний, як його описують

Всіх вітаю на новому офіційному блозі AIESECу Львові!

Ось і прийшов час презентувати вам наш новий локальний блог.

Як відомо, перший пост написати найважче, але все ж таки зробити це потрібно, тому і взявся я за цю нелегку справу. І назву цьому посту дав відповідну, оскільки здавна повелося, що перший млинець – глевкий. Сподіваюся, що у цьому блозі тільки перший млинець буде таким, і надалі справа піде значно краще

Тепер можна перейти ближче до суті, і першим запитання логічно буде «а для кого власне цей блог?»
А для всіх! Абсолютно для всіх. Людей котрі колись були в організації AIESEC, є зараз в ній чи тільки планують бути. Людям, котрі цікавляться стажуванням і лідерством, розвитком, саморозвитоком, менеджментом, глобальними темами. Зрештою, людям які просто випадково зайшли сюди і вирішили почитати наші пости. Якщо вам цікаво читати те, що тут написано – значить наша праця не пропала дарма.

Що ми тут публікуватимемо? Перш за все цей блог спрямований на максимально широке висвітлення діяльності локального комітету і створюючи його ми маємо на меті зробити блог цікавим максимально різній цільовій аудиторії. Спектр тем які ми висвітлюватимемо теж буде широким: життя локального комітету Львів, наша програма стажувань, пости випускників локального комітету, новини про події і заходи, інформація від виконавчої ради, цікаві історії від айсекерів і т.д. А, і ще – якщо ви бажаєте долучитися до створення цього блогу і написати нам статтю – ми радо приймемо вашу допомогу

Що ж стосується мови постів, котрі публікуватимуться, то тут все просто – пости публікуються тою мовою, якою вони написані, за умови якщо ця мова – українська або англійська

І на цьому торжественному моменту я буду закінчувати цей перший пост. Наразі дякую всім за увагу, сподіваюся вам сподобається наш блог і ви будете його активним читачем. Читайте, пишіть, обговорюйте, коментуйте – усе для вас.

З повагою Олег Піх,
Віце-президент зі зв’язків
з громадськістю AIESEC у Львові

AIESEC

Felicitări Dragi tineri ai ReMe.

Azi  am primit un  e-mail pe care vi-l transmit și vouă: „Îți dorim să privești cu speranță și optimism spre viitor, să ai curajul să spui:”Eu pot face asta”, iar voința și fermitatea sa te însoțească în obținerea scopului propus; să ai puterea sa lupți pentru idealurile tale, iar orice obstacol să-l privești  ca pe o noua provocare, care te ajuta sa crești.

P.S. “Puterea celor tineri stă în fapta, a celor bătrâni în chibzuință.” (Euripide)”

Era din partea unei echipe care lucrează foarte mult pentru un impact pozitiv în societate. E o echipă care coordonează un proiect național, la a patra ediție „Next Step”(din cadrul organizației AIESEC). Și nu vă transmit acest mesaj în zadar. E încă o îndemnare de a face următorul pas în dezvoltarea personală, de a face mai mult decât crezi că poți, de a sparge ghiața pentru a fi primul.

Luptați pentru o cauză nobilă și să știți că fiecare NU, este o ușă deschisă pentru un DA.

Ewelina Jurasz

So… lange her, dass ich mal was geschrieben hab und das aus guten Grund.

Ich steh momentan unter Starkstrom, denn ich starte momentan etwas mit der Uni und AIESEC durch. So bin ich in den letzten zwei Wochen immer als erster in die Unibib rein, um dort für mein Proseminar-Thema zu recherchieren.

Und mein Thema ist verdammt noch mal geil!

Es geht im das Marketing von Produktinnovationen!

Wie es betrieben wird, worauf es ankommt und warum es wichtig ist. Echt spannend, weil die Literatur (abgesehen von Büchern, aus den Achtzigern) recht spannend und leicht verständlich geschrieben ist und mich das Thema nun mal interessiert. Vor allem weil es extrem nahe an der Praxis ist und dadurch mit vielen Beispielen erklärt werden kann.

Mit AIESEC läuft es auch gut. Ich werde dieses Semester wahrscheinlich nicht wieder den Semesterplaner übernehmen, sondern mich einen anderen Bereich des Marketings zu wenden. Welchen genau ist noch nich raus.

Und nebenbei bin ich halt auch gerade umgezogen, was mein ganzes Konzept auch noch mal ziemlich stark attackiert.

Aber eine Konsequenz hat es, dass ich momentan so fleißig studiere:

Ich komm weniger zum bloggen… dafür aber umso mehr zum Twittern, also wer will kann mir da folgen.